Звіт про роботу ТронькоЦентру протягом 2014 – 2016 рр.

Аналітична довідка про діяльність
Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька
протягом 2014 – 2016 рр.

Кількість заходів, у яких взяли участь співробітники Центру

Сезонний розподіл наукових, культурних та громадських заходів,
у яких брали участь співробітники Центру

Основні напрями діяльності Центру

Участь у роботі Національної Спілки краєзнавців України
Співробітництво з органами місцевого самоврядування та життєзабезпечення Харківського регіону
Співробітництво з архівними, музейними, бібліотечними закладами
Співпраця з підрозділами Харківського університету, участь в іміджевих університетських проектах
Співробітництво з краєзнавчими осередками Харківщини
Підготовка та рецензування наукових, науково-популярних, довідково-енциклопедичних та методичних видань
Екскурсійна діяльність
Робота зі ЗМІ (інтерв’ю на телебаченні та у пресі та ін.)
Он-лайн проекти
Профорієнтаційна діяльність, робота зі студентами
Підготовка та участь у круглих столах, конференціях, семінарах
Підготовка дисертацій, участь у роботі Спеціалізованих вчених рад, відгуки на автореферати дисертацій
Організація та участь у конкурсних та грантових програмах
Нагороди та відзнаки, підвищення кваліфікації
Інші заходи

Протягом 2014–2016 рр. співробітники Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна стали організаторами й учасниками понад півтисячі наукових, культурних і громадських заходів. З них 178 припало на 2014 рік, 212 – на 2015 рік і 222 – на 2016 рік.

Сезонна структура заходів, в організації та проведенні яких брали участь співробітники Центру протягом останніх трьох років, характеризувалася достатньою стабільністю. Разом з тим, варто відмітити, що у 2016 році темпоральний розподіл став більш рівномірним. Традиційно найбільш насичені подіями були березень, квітень і травень (питома вага заходів, що відбулися навесні 2014 р., складала 27%; навесні 2015 р. і 2016 р. – 28%). Водночас зросла кількість довготривалих проектів, реалізація яких тривала упродовж усього року (у 2014 р. їх частка складала 8%; у 2015 р. – 7%; у 2016 р. – 12%).

Центр краєзнавства спільно з іншими підрозділами Каразінського університету, науковими та освітніми установами Харкова та Харківської області традиційно брав участь у підготовці та проведенні низки наукових заходів, серед яких: Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених; науково-практичний семінар «Луньовські читання»; Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Пам’яткоохоронні традиції Слобожанщини» та ін.

Також були підготовлені і проведені виставки (етнографічна «Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками», серпень – вересень 2016 р. та ін.), у тому числі й віртуальні, з якими можна ознайомитися на сайті ТронькоЦентру.

На базі Центру діє щорічна навчально-виробнича краєзнавча практика студентів 3 курсу денного відділення історичного факультету Харківського університету. За останні три роки її учасники здійснили експедиції містами Північно-Західної Слобожанщини (Суми, Охтирка, Лебедин, Тростянець), відвідали низку музеї Харкова, Чугуєва, Полтави тощо, а також розробили низку науково-просвітницьких проектів («Каразінський університет на карті Харкова» та ін.).

Продовжувалася активна науково-дослідницька і публікаторська діяльність співробітників ТронькоЦентру. У лютому 2016 р. О. І. Вовк захистила кандидатську дисертацію «В. Н. Каразін (1773–1842) в історико-біографічних наративах» (науковий керівник – професор С. М. Куделко). У тому ж році за матеріалами дисертаційного дослідження було видано монографію «Постать Василя Каразіна в історіографії». Співробітники Центру також брали участь у підготовці збірника «Харківський університет у спогадах його викладачів і вихованців (1917–1941)», сувенірного календаря «Харківський університет і Нобелівські лауреати» та інших видань.

У 2014–2016 рр. співробітники ТронькоЦентру брали активну участь у роботі регіональних, всеукраїнських та міжнародних наукових форумів, що проходили у Бакинському слов’янському університеті (Азербайджан), Бєлгородському державному національному дослідницькому університеті (РФ), Вітебському державному університеті імені П. М. Машерова (Білорусь), Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Інституті біографічних досліджень Національної бібліотеки Українги імені В. І. Вернадського (м. Київ) та інших наукових інституціях України й зарубіжжя.