Родина Бекетових на карті Харкова

 В історії України ХІХ ст. можна знайти чимало прикладів родинних династій (Алчевські, Каразіни, Драгоманови, Косачі, Терещенки, Харитоненки тощо), представники яких зробили значний внесок у розвиток промисловості, науки, освіти та культури на українських теренах. Серед тих, хто жив і творив в цей час у Харкові, змінюючи його культурний ландшафт, варто назвати представників дворянської родини Бекетових.

 У 1859 р. до Харкова прибули два брати, вихованці Казанського університету Андрій Миколайович і Микола Миколайович Бекетови. Біолог А. М. Бекетов (1825–1902) обійняв кафедру ботаніки в Харківському університеті та став завідуючим університетського Ботанічного саду. Невдовзі він перевівся до Петербурзького університету, в якому викладав до 1897 р. (з 1876 по 1883 рр. був його ректором). В історію науки А. М. Бекетов увійшов як один з основоположників експериментальної морфології і географії рослин в Російській імперії. Він першим встановив перехідну зону між лісом і степом, давши їй назву «передстеп» (тепер – лісостеп).

 Хімік М. М. Бекетов (1827–1911) був професором Харківського університету протягом 1859–1887 рр. За цей час вчений опублікував понад 80 наукових праць і заснував вітчизняну наукову школу фізичної хімії. М. М. Бекетов також першим дослідив Березівські мінеральні води (тепер це відомий курорт неподалік від Харкова). М. М. Бекетов був активним членом Харківського товариства поширення грамотності серед народу та одним з ініціаторів створення Харківської громадської бібліотеки (нині носить ім’я В. Г. Короленка). У 1886 р. його було обрано академіком Петербурзької АН, а у 1888 р. – почесним членом Харківського університету.

 Син Миколи Миколайовича, Олексій Миколайович Бекетов (1862–1941) став архітектором. За його проектами було зведено понад 60 будівель у Баку, Києві, Донцьку, Катеринославі (тепер Дніпро) та інших містах. Понад 40 будівель за його кресленнями було зведено в Харкові (з них понад 30 є пам’ятками містобудування й архітектури). О. М. Бекетов став одним із зодчих, якому на межі ХІХ і ХХ ст. вдалося сформувати неповторне архітектурне «обличчя» Харкова. Академік архітектури (1894), заслужений діяч мистецтв України (1941) О. М. Бекетов займався і підготовкою молодих фахівців. Зокрема, у 1935–1941 рр. він викладав у Харківському інституті інженерів комунального будівництва (тепер – Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова).

 Пропонований проект був підготовлений науковцями та студентами ХНУ імені В. Н. Каразіна та ХНУМГ імені О. М. Бекетова. Він об’єднує «місця пам’яті», пов’язані з життям та діяльністю представників родини Бекетових у Харкові. Розробники сподіваються, що його реалізація збільшить поінформованість мешканців та гостей Харкова, університетської громадськості про історію міста, сприятиме утвердженню позитивного іміджу нашого регіону. В перспективі проект може стати основою спеціального екскурсійного маршруту.

 Інформаційні довідки й візуальні матеріали підготовані студентами ХНУМГ імені О. М. Бекетова Б. Безчетним, В. Варавіною, О. Волошиною, А. Єрмоленко, А. Козловою, Ю. Кривоконь, О. Маховою, Д. Некрасовою, О. Новик, А. Пане, О. Пєнцовим, Т. Чумак, І. Шапошнік, А. Шепелєвою під керівництвом доцента В. В. Жигла і викладачів А. А. Коровкіної та Л. М. Швець.

 Розробка та дизайн – співробітник ТронькоЦентру ХНУ імені В. Н. Каразіна С. В. Лобенко.

 Редактор – к.і.н., заступник директора ТронькоЦентру ХНУ імені В. Н. Каразіна О. І. Вовк.

 Співкерівники проекту – директор ТронькоЦентру ХНУ імені В. Н. Каразіна професор С. М. Куделко та завідуюча кафедрою історії і культурології  ХНУМГ імені О. М. Бекетова професор О. Л. Рябченко.