Онлайн-виставка “Цей неповторний ГлиноСВІТ”
23 серпня 2023 р. розпочне роботу етнографічна оглядова онлайн-виставка «Цей неповторний ГлиноСВІТ: керамічні вироби із зібрання відділу етнографії Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька» ХНУ імені В.Н. Каразіна, приурочена до Дня Харкова і Дня Незалежності України.
Інтерес дослідників та громадськості до вітчизняної етнографічної спадщини, до «рукодільних» ремесел цілком обгрунтований. Гончарство було найзатребуванішим серед місцевих занять населення. Своїми умільцями славились: Нова Водолага, Просяна, Піски, Валки та Люботин; Густинівка, Кобилівка, Станичне Богодухівського повіту; Стецьківка Сумського повіту; Охтирка, Боромля та Котельва Охтирського повіту; Межиріч, Олешня, Костеве Лебединського повіту; Гаврилівка, Гороховатка Куп‘янського повіту; Ямпол, Гнадівка, Піскунівка, Миколаївка, Рай-Олександрівка, Рай-Городок, Гончарівка, Попівка Ізюмського повіту; Євсуг Старобільського повіту Харківської губернії.
Асортимент керамічних виробів був досить багатим – побутовий та декоративний посуд, оздоблювальні плитки, кахлі, вироби скульптурної пластики тощо. Ми обмежились побутовим посудом та його найбільш уживаними різновидами: горщиками, мисками, друшляками, глечиками, слоїками, ринками, макітерками і пасківниками, які ще й зараз подекуди зустрічаються у сільській місцевості Слобідського краю.
На перший погляд, посуд та його різновиди – це лише певна місткість для приготування різноманітних страв, зберігання продуктів, а також задоволення естетичних смаків власників. Однак посуд є, перш за все, важливою складовою матеріальної культури етносу, у тій чи іншій мірі ілюструє і його духовне життя. За його зовнішнім виглядом, формою та об’ємом можна скласти уявлення про ступінь розвитку й основні осередки гончарства, асортимент побутового (кухонного, столового), ритуального чи декоративного посуду, про подвійну чи потрійну функцію посуду, його роль у сімейних і релігійних обрядах.
Традиційно термін «біографія» пов‘язують з людиною. Проте ремесло також проживає своє життя, має свою біографію. Тож ми звернули увагу на датування й місце побутування виставкових етноекспонатів, їх призначення та джерела надходження. Звичайно, представлені найбільш репрезентативні предмети.
Запрошуємо до перегляду!
Г. М. Шпорт, начальник відділу етнографії, канд. іст. наук