Мистецькі обрії Каразінського університету

 Шедеври образотворчого мистецтва зберігалися в Харківському університеті ще з перших років його існування. Засновник університету Василь Каразін на початку ХІХ ст. придбав цінну колекцію живописних та графічних творів, яка лягла в основу університетського Музею витончених мистецтв і старожитностей, а в подальшому – Харківського художнього музею.

 Харківський університет закінчили найяскравіший представник пізнього європейського академізму Генрік Семирадський, видатний художник і сценограф Віктор Зарубін, лауреат Державної премії СРСР Георгій Верейський. Тут навчалися видатний скульптор, автор пам’ятників Котляревському і Гоголю в Полтаві Леонід Позен і член-кореспондент Національної Академії мистецтв України Михайло Дерегус. Автор проекту Герба України (тризубця) Василь Кричевський відвідував лекції в Харківському університеті як вільний слухач, а одна з найвідоміших у світі художниця Зінаїда Серебрякова працювала в університетському Музеї археології.

 Представники університету докладали зусиль до заснування мистецьких інституцій. Наприклад, випускник історичного факультету Афанасій Луньов разом зі своїми учнями заснував у селі Пархомівка на Харківщині унікальний у своєму роді історико-художній музей, який називають «сільським Ермітажем».

 Університет примножує культурно-мистецькі традиції й сьогодні. В його структурі діють Центр сучасного мистецтва ЄрміловЦентр і Художня галерея імені Г. Семирадського. У 2017 р. почесним членом Каразінського університету було обрано народного художника України Віктора Ковтуна.

 У пропонованому проекту представлені твори митців-каразінців, що зберігаються в музеях різних країн. Звичайно, це лише мала частка з усього розмаїття їхнього доробку. Зокрема, до переліку увійшли лише музеї Євразії, також не були враховані приватні колекції. І попри це, проект дає змогу скласти уявлення про світовий масштаб митців, чиї долі були пов’язані з Харківським університетом.

 Керівник проекту – канд. істор. наук О. І. Вовк
 Розробка і дизайн – С. В. Лобенко
 Науковий консультант – проф. С. М. Куделко