Мандрівка у слобожанське минуле: Маловідомі етноматеріали на сторінках «Харківського збірника» (1887–1898 рр.)

 Випробування війною не змогли спинити культурне життя в Україні. Цьогоріч різнопланові книжкові виставки-ярмарки та фестивалі пройшли і заплановані у столиці, інших містах: Тернопіль (3-5 травня, Сьомий Мистецький фестиваль з триденним книжковим ярмарком), Харків (30 травня – 2 червня, Kharkiv BookFest), Канів (7 – 8 червня, ShevaFest), Вінниця (14 – 16 червня, «Острів Європа»), Дніпро (21 – 23 червня, Book Space), Одеса (липень, «Зелена хвиля»), Чернівці (5 – 8 вересня, Meridian Czernowitz), Київ (7 – 8 вересня, «Літературний Кураж Базар»), Львів (18 – 22 вересня, Book Forum), Хмельницький (4 – 6 жовтня, «TRANSLATORIUM»), Черкаси (жовтень, «Маестро»). Серед різноманітної літератури належне місце займають й історико-етнографічні напрацювання. Основна ідея заходів: як зробити Україну найбільш читаючою країною у світі?

 Як бачимо, Книга може бути потужною мирною зброєю. Тож ми підтримуємо цей надважливий захід і зі своєї сторони пропонуємо ще дещо, не менш актуальне не тільки в умовах війни: онлайн-знайомство з місцевими етноматерілами, представленими на сторінках «Харківського збірника», з нашими коментарями.

 «Харківський збірник» (1887 – 1898) – це щорічне видання Харківського губернського статистичного комітету, літературно-науковий додаток до «Харківського календаря». Серед його редакторів: П. С. Єфименко, В. І. Касперов і В. В. Іванов. З-поміж інших місцевих видань 80-90-х рр. ХIХ ст., наприклад, «Харківський народний календар», цей збірник вирізняється джерелами, які можуть бути використані сучасними фахівцями для поглиблення знань з етнографічного краєзнавства, у просвітницькій краєзнавчій та екскурсійній роботі на Харківщині.

 Оскільки захід присвячений Дню Харкова (23 серпня) і Дню незалежності України, тож ми використали матеріал за серпень і вересень 1887 р., з подальшою публікацією за решту місяців.

 Розпочнемо зі «Щоденника народних свят Харківської губернії» // Харківський збірник. Харків. Друкарня губернського правління, 1887. С. 72 – 81, де представлені церковні свята, датовані старим стилем, та прикмети й обряди, пов’язані з ними.

 Слід зазначити, що для отримання відповідної інформації Статистичний комітет звернувся до представників місцевої влади і священників з проханням зібрати дані « … в етнографічному… відношенні, тобто мати відомості, як проводять святковий час наші селяни, які обряди, вірування та прикмети пов’язують вони з тим чи іншим святковим днем, в які свята виконують свої сільськогосподарські роботи …» (с. 72).

 Керівник проєкту — проф. С. М. Куделко

 Учасники проєкту – к.і.н., начальник відділу етнографії Г. М. Шпорт;

PhD, провідний фахівець О. М. Янкул

 Розробка презентації — PhD з історії та археології О. М. Янкул