Золото Каразінського університету
Одним з перших відкритих людством металів було золото. З давніх давен наших предків вражав його полиск, що скидався на промені Сонця – світила, від якого залежить життя на Землі і якому поклонялися усі первісні народи. Стародавні люди виготовляли з золота прикраси та предмети культу, котрі частково дійшли до наших днів і були досліджені вченими-істориками та археологами. Ці артефакти дають уявлення про розвиток тогочасної техніки і технології, поширення торгівельних контактів, виступають безцінними свідками розвитку культури та художньо-естетичних уявлень наших попередників.
В епоху Середньовіччя золото поступово утвердилося в якості грошової одиниці. Цьому сприяли, з одного боку, його цінність і висока вартість, а з іншого – своєрідні фізико-хімічні характеристики (стійкість до атмосферної корозії, висока хімічна інертність, а також можливість швидкої ідентифікації, поділу та об’єднання тощо). В подальшому цей благородний метал майже втратив свої грошові функції, однак зросло його значення для промисловості (наприклад, електротехніки). Також золото продовжує відігравати провідну роль у ювелірній справі. Тому пошук золотих родовищ був і залишається важливим завданням геологів.
Із золотом в усі часи було пов’язано безліч міфів і легенд. Воно асоціюється з багатством і визнанням: недарма епітет «золотий» часто використовується у значеннях «дорогий, улюблений», «щасливий, сприятливий», «прекрасний, чудовий» та ін. З цього металу виготовляють нагороди, якими відзначаються найвищі досягнення в усіх сферах людської діяльності.
У пропонованому проекті глядачі мають змогу дізнатися про внесок геологів Харківського університету у розвиток золоторудної справи; побачити золоті артефакти, досліджені каразінськими археологами; оцінити розмаїття нагород, пов’язаних з історією одного з найстаріших університетів на теренах Східної Європи.
Проект розроблений за участі студентів ХНУ імені В. Н. Каразіна під час літньої краєзнавчої практики.
Укладачі – студенти історичного факультету Н. М. Боровик, Д. В. Кривошапка, В. С. Шрамко
Керівник проекту – канд. істор. наук О. І. Вовк
Розробка і дизайн – С. В. Лобенко
Консультант – проф. С. М. Куделко