Космічні простори Каразінського університету

 12 квітня 1961 р. в історії людства розпочалася космічна ера. Цього дня радянський льотчик Юрій Гагарін на кораблі «Восток» здійснив орбітальний обліт планети Земля і став першим у світі космонавтом.

 Небесна далечінь в усі часи приваблювала людей, які бажали осягнути й дослідити всі її таємниці. Представники Харківського університету також не залишалися осторонь цих прагнень. Наприклад, Афанасій Стойкович, який у 1807–1808 рр. і в 1811–1813 рр. був ректором Харківського університету, одним з перших у світі здійснив наукове дослідження «небесних каменів» – метеоритів.

 Університетські вчені під керівництвом академіка М. П. Барабашова долучилися до створення першого у світі Атласу зворотного боку Місяця. Ними розроблено чимало приладів та обладнання, які використовуються у космічних дослідженнях. На честь каразінців названо більш ніж 30 космічних об’єктів, у тому числі мала планета KHARKIVUNIVER 10685, названа так напередодні 200-річчя заснування Каразінського університету.

 Уродженець Слобожанщини Анатолій Левченко – один з нащадків роду Каразіних – став космонавтом і в 1987 р. працював на орбітальній станції «Мир». А в 1962 р. космонавт Павло Попович вперше в історії людства заспівав у космосі пісню «Дивлюсь я на небо…», слова до якої написав випускник Харківського університету, відомий поет-романтик Михайло Петренко.

 Керівник проекту – канд. істор. наук Вовк О. І..
 Науковий консультант – професор Куделко С. М..