Пам’ять Слобожанщини, яку можна побачити, дослідити й зберегти

 Історія краю живе не лише в архівних документах і на сторінках наукових праць. Вона зберігається у речах: книгах, іконах, предметах церковного мистецтва, особистих та суспільних реліквіях. Саме через такі матеріальні свідчення ми можемо краще зрозуміти, якою була Слобожанщина, як формувався її культурний простір і якими були духовні та релігійні практики її мешканців.

 Центр українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна підтримує проєкт «Слобожанський код. Церковна старовина»: https://church.slobocode.art/uk-UA, який реалізується на базі Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова ГО «КЛІО ХАБ» у партнерстві з Харківською державною науковою бібліотекою імені В. Г. Короленка та за підтримки Українського культурного фонду. Цей проєкт відкриває нові можливості для дослідження та популяризації історико-культурної спадщини нашого регіону.

 Цінність проєкту для краєзнавства – передусім у можливості зібрати в одному цифровому просторі матеріали, які розповідають про різні сторони історії Слобожанщини у його релігійному вимірі.

 Стародруки та богослужбові книги дають змогу досліджувати історію книжкової культури, освіти та поширення знань. Ікони й предмети церковного мистецтва розкривають особливості художніх традицій регіону, зокрема українського (козацького) бароко. Реліквії, пов’язані з козацькою історією, допомагають простежити зв’язок між релігійною культурою та історією українського суспільства.

 Предмети, пов’язані з різними релігійними традиціями, дають можливість побачити Слобожанщину як простір історичного багатоконфесійного співіснування. Не менш важливо, що цифровізація відкриває ці матеріали для тих, хто сьогодні фізично не може відвідати музей. В умовах війни, коли Харківщина залишається регіоном із постійними безпековими викликами, це набуває особливого значення.

 Створення електронного мультимедійного каталогу, 3D-моделей музейних предметів та віртуальної 3D-виставки означає, що дослідники, викладачі, студенти, краєзнавці та всі, хто цікавиться історією Слобожанщини, отримають нові інструменти для роботи з культурною спадщиною. Для університетської спільноти це також можливість поєднати краєзнавство, історичні дослідження та цифрові технології. Музейні предмети можуть ставати джерелами для студентських досліджень, навчальних занять, наукових проєктів, популяризаційних матеріалів.

 А для краєзнавства загалом це можливість повернути в активний культурний обіг пам’ятки, які через обмежений доступ до музейних фондів залишаються невідомими широкій аудиторії.

 Особливо важливо, що проєкт допомагає зберегти не лише самі зображення предметів, а й знання про них – їхню історію, походження, культурний контекст та місце в історії Слобожанщини.

 Ми підтримуємо «Слобожанський код. Церковна старовина» як важливу ініціативу зі збереження та актуалізації історико-культурної спадщини Харківщини.

 Пам’ять про край має бути доступною. Досліджена спадщина – живою. А те, що ми збережемо сьогодні, стане джерелом знань для тих, хто вивчатиме історію Слобожанщини завтра.