Студентські практики в Харківському університеті: історичний екскурс

 Традиція літніх студентських практик у Каразінському університеті має довгу історію і налічує не один десяток років. Їхнє зародження простежується ще з початку ХІХ ст. Наприклад, один з перших університетських професорів Ф. О. Делавінь здійснював зі студентами ботанічні екскурсії, під час яких збирав зразки найпоширеніших на Слобожанщині рослин.

 Потужного розмаху студентські практики набувають у ХХ ст. З 1914 р. при університеті почала функціонувати Сіверсько-Донецька біологічна станція, де і в наш час проходять літні практики. Дещо пізніше вони починають проводитися і в більш віддалених регіонах, зокрема в Молдові, Білорусі, на Кавказі та ін. Цей процес був перерваний Другою світовою війною, проте вже невдовзі після її закінчення практики були відновлені.

 У повоєнний час студенти-історики щорічно брали участь в археологічних розкопках, а також виїздили на музейно-архівну практику до міст з найбільшою історико-культурною спадщиною. Геологи і географи вирушали в навчальні походи не лише територіально близькими до Харкова регіонами, а й бували на Кавказі, Алтаї, у Середній Азії тощо.

 На початку ХХІ ст. традиції, закладені нашими попередниками, не перериваються. Влітку студенти проходять практики у польових умовах та профільних інституціях, потрапляючи в середовище, максимально наближене до місця майбутньої професійної діяльності. Їхньою метою є закріплення навичок самостійної і відповідальної роботи, поглиблення теоретичних знань, ознайомлення зі специфікою майбутньої спеціальності.

 У даному он-лайн проекті до Вашої уваги пропонуються фотографії студентських практик у Харківському університеті, що датуються 20-ми – 90‑ми рр. ХХ ст. На думку розробників, це дає змогу простежити тяглість процесу формування даної форми навчальної діяльності, який продовжується і сьогодні.

 Проект розроблено в рамках краєзнавчої практики студентів-істориків ХНУ імені В. Н. Каразіна.

 Укладачі – студенти історичного факультету М. В. Коваленко, В. А. Радченко, С. В. Чепурний
Керівник проекту – канд. істор. наук О. І. Вовк
Розробка і дизайн – С. В. Лобенко
Консультант – проф. С. М. Куделко