Сценічні традиції Каразінського університету: історія і сучасність

Ставлення до науки і мистецтва є своєрідними індикаторами економічного та соціального благополуччя держави. Так само і всебічно розвинена особистість повинна мати уявлення про наукову картину світу й водночас уміти бачити і цінувати прекрасне.

 Про компліментарність наукового і мистецького підходів до осягнення буття писали численні мислителі минулого. Наприклад, геніальний письменник, почесний доктор Харківського університету Лев Толстой вважав, що «Наука і мистецтво так же тісно пов’язані між собою, як легені й серце». А Нобелівський лауреат, один з найвидатніших фізиків ХХ ст., професор Харківського університету Лев Ландау зауважував, що фізик, який не розбирається в мистецтві, не зможе досягти успіхів і в науці.

 З перших днів свого існування Каразінський університет відігравав роль не лише потужного освітнього та наукового центру, але й культурного осередку. Тут розвивалися різні види мистецтв, у тому числі й театральне. В університеті в різні часи діяли аматорські трупи («SINT-69» та ін.), а чимало його вихованців пов’язали своє життя з професійною сценою. Серед них – видатний оперний співак Іван Алчевський, народний артист України Василь Високов, кінорежисер Самарій Зелікін, костюмер, лауреат премії «Оскар» Варвара Каринська та багато інших. А вихованець фізико-математичного факультету Харківського університету Михайло Старицький уславився як один з засновників українського професійного театру.

 Закладені попередниками шляхетні традиції продовжуються й у наш час. Нещодавно в Каразінському університеті було засновано Студентський театр, який примножуватиме мистецькі традиції одного з найстаріших університетів Східної Європи.

 Пропонуємо до Вашої уваги фільм «Жанна д’Арк» (1948 р., режисер В. Флемінг), відзначений премією Американської академії кіномистецтва за найкращий дизайн костюмів, розроблений вихованкою Каразінського університету В. Каринською.

  Керівник проекту – канд. істор. наук О. І. Вовк

 Розробка і дизайн – С. В. Лобенко

 Науковий консультант – проф. С. М. Куделко