Шерман Ісай Львович

Шерман Ісай Львович

(1912–1989)

 Народився в м. Бахмут Катеринославської губернії (тепер Донецької області). Навчався у Луганському та Харківському педагогічних інститутах (завершив навчання у 1933 р.).

 З 1933 по 1939 рр. був науковим співробітником, згодом – директором Центрального історичного архіву стародавніх актів УРСР в Харкові. У 1939–1941 рр. був начальником кафедри соціально-економічних дисциплін школи НКВС СРСР у Харкові, з 1941 р. – у Москві. Одночасно навчався в аспірантурі при Центральному архівному управлінні УРСР, у 1942 р. захистив кандидатську дисертацію.

 Протягом 1942–1945 рр. обіймав посаду археографа Головного архівного управління НКВС у Москві. З 1945 р. до 1956 р. викладав у Харківському педагогічному інституті імені Г. С. Сковороди, був деканом історико-філологічного факультету. Відтоді працював у Харківському університеті: спершу на кафедрі СРСР, з 1964 р. – на новоствореній кафедрі історіографії, допоміжних історичних дисциплін і методики історії (протягом 1972–1984 рр. був її завідувачем). Доктор історичних наук (1964), професор. В університеті читав курси з джерелознавства, архівознавства та ін.

 І. Л. Шерман опублікував понад 100 наукових, науково-популярних, навчально-методичних праць, редагував багатотомні збірки документів з історії радянського будівництва в роки громадянської війни та історії колективізації в УРСР. Під науковим керівництвом вченого захищено 12 кандидатських дисертацій.